Мікробіологія з основами екології мікроорганізмів
Тип: На вибір ВУЗу
Відділення: відділення екології
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 6 | Іспит |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 6 | 24 | Стельмащук С. Я. | БЛК-31 |
Лабораторні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 6 | 12 | БЛК-31 | Стельмащук С. Я. |
Опис курсу
Мета: на основі отриманих знань сформувати у студентів систему знань про склад та будову прокаріотичних та еукаріотичних організмів на рівні клітинної організації.
Завдання: роль мікроорганізмів в процесах нагромадження хімічних елементів в біосфері; дослідження участі мікробів в кругообігу речовин, характеристика енергетичного обміну в природних об’єктах; в зв’язку з диференціацією мікробіології на ряд напрямків, встановити їх роль в сільському господарстві, технології і екологічній діяльності.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
– за систематизованими даними про особливості морфології мікробної клітини, використовуючи мікроскоп та цитохімічні барвники визначити морфологічний тип мікроорганізму;
– використовуючи спеціальні методи мікробіологічних досліджень виділяти чисту культуру, визначити умови культивування, кількість мікроорганізмів у природному субстраті;
– на основі інформації про інфекцію та інфекційний процес визначити стан мікробіоценозу організму, фактори патогенності для заданої групи організмів;
– керуючись інформацією про особливості метаболізму проводити визначення їх ролі в біогеохімічних процесах, продуцентів біологічно активних речовин.
вміти:
– використовуючи систематизовані дані про принципи стерилізації та інфекційні процеси визначити фактори патогенності для заданої групи мікроорганізмів;
– в умовах мікробіологічної лабораторії за допомогою методики визначити стан мікробіоценозу організму людини;
– використовуючи методи оцінки чутливості бактерій до антибіотиків, визначити чутливість до антибіотиків заданого штаму бактерій, складати його антибіотикограми;
– виявляти в умовах лабораторії для мікробіологічних об’єктів відношення до фарбування за Грамом для ідентифікації.
Рекомендована література
- Гудзь С., Гнатуш С., Білінська І. Мікробіологія. – Львів, 2009.
- Гудзь С., Кузнєцова Р., Кучерас Р. та ін. Основи мікробіології. – Київ, 1991.
- Гудзь С., Гнатуш С., Білінська І. Практикум з мікробіології. – Львів, 2003.
- Борисов Л. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. – Москва, 2002.
- Гусев М., Минеева Л. Микробиология. – Москва, 2003.
- Коротяев А., Бабичев С. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург, 1998.
- Мишустин Е., Емцев В. Микробиология. – Москва, 1987.
- Определитель бактерий Берджи / Под ред. Дж. Хоулта, Р. Крига, П. Снита и др. – Москва, 1997. Т. 1–2.
- Пирог Т. Загальна мікробіологія: Підручник – Київ, 2004.
- Современная микробиология: Прокариоты: В 2-х томах / Под ред. Й. Ленгелера, Г. Древса, Г. Шлегеля. – Москва, 2005. – Т. 1-2.
- Стейниер Р., Эдельберг Э., Ингрэм Дж. Мир микробов. – Москва, 1979. – Т. 1–3.
- Шлегель Г. Общая микробиология. – Москва, 1987.
Додаткова
- Берри Д. Биология дрожжей. – Москва, 1985.
- Биотехнология / Под ред. А. Баева. – Москва, 1988.
- Биотехнология: Учеб. пос. для вузов. В 8 кн. / Под ред. Н. Егорова, В. Самуилова. – Москва, 1987.
- Возіанова Ж. Інфекційні і паразитарні хвороби. У 3 т. – Київ, 2002-2003.
- Готтшалк Г. Метаболизм бактерий. – Москва, 1982.
- Громов Б. Строение бактерий. – Ленинград, 1985.
- Громов Б., Павленко Г. Экология бактерий. – Ленинград, 1989.
- Квасников Е., Щелокова И. Дрожжи. Биология. Пути использования. – Киев, 1991.
- Промышленная микробиология / Под ред. Н. Егорова. – Москва, 1989.
- Романовская В., Рокитко И., Шилин С., Малашенко Ю. Актуальные проблемы классификации бактерий // Мікробіологічний ж-л. 2005. Т. 65. № 5. – С. 46– 65.
- Сергійчук М. Будова бактеріальної клітини та методи її дослідження. – Київ, 2001.
- Сингер М., Берг П. Гены и геномы. – Москва, 1998. – Т. 1–2.
- Шлегель Г. История микробиологии. – Москва, 2002.
- Atlas R. Principles of microbiology. – Missouri, 1995.