Методи розділення і концентрування

Тип: Нормативний

Відділення: відділення хімії

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
5Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
518Дзіковська М. І.ХМК-31

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
536ХМК-31Дзіковська М. І.

Опис курсу

 

Метою і завданням навчальної дисципліни є ознайомлення з теорією і практикою основних методів концентрування і розділення, а саме: екстракція, сорбція, осадження і співосадження, хроматографія і інші.

Предмет навчальної дисципліни “Методи розділення і концентрування” включає екстракційне концентрування, сорбційні методи; концентрування осадженням та співосадженням; концентрування і розділення хроматографічними методами; електрохімічні методи концентрування, а саме електроосадження, цементація, електродифузія, електрофорез, електроосмос; дистиляцію, кристалізацію, зонну плавку.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

  • правила техніки роботи в аналітичній лабораторії;
  • основи екстракційного методу аналізу;
  • основи сорбційного методу аналізу;
  • основи методу осадження і співосадження;
  • основи хроматографічного методу аналізу;
  • основи електрохімічних методів концентрування;
  • поєднання концентрування з методам визначення;
  • способи знаходження концентрації речовини;
  • особливості пробопідготовки та вибору методу аналізу;
  • способи визначення фізико-хімічних та аналітичних констант;
  • статистичну обробку результатів аналізу.

Студент повинен вміти:

  • визначати елементи, що входять до складу складного зразка (сплаву чи суміші речовин);
  • кількісно визначати елементи екстракційно-фотометричним методом;
  • проводити статистичну обробку результатів аналізу;
  • проводити визначення хроматографічними методами;
  • застосовувати хроматографічні методи для аналізу об’єктів довкілля;
  • проводити пробопідготовку та підбір методу аналізу.
  • розв’язувати розрахункові задачі.

Рекомендована література

Основна

1. Айвазов Б. Практическое руководство по хроматографии. – Москва, 1968.

2. James M. Miller Chromatography: consepts and contrasts. – New York/ Chichester/ Brisbane/ Toronto/ Singapore, 2004.

3. Cazes J., Scott R.P.W. Chromatography Theory. – New York/ Basel, 2002.

4. Фритц Дж., Гьерде Д., Поланд К. Ионная хроматография. – Москва, 1984.

5. Мархол М. Ионообменники в аналитической химии., Т.1. – Москва, 1985.

6. Мархол М. Ионообменники в аналитической химии., Т.2. – Москва, 1985.

7. Сычев С., Сычев К., Гаврилина В. Высокоэфективная жидкосная хроматография на микроколоночных хроматографах серии “милихром”. – Орел, 2002.

8. Гейсс Ф. Основы тонкослойной хроматографии. –  Т.1-2. – Москва, 1988.

9. Рудаков О., Востров И., Федоров С. и др. Спутник хроматографиста. Методы жидкосной хроматографии. – Воронеж, 2004.

10. Осипова Е. Экстракция как метод разделения и концентрирования. – Соросовский образовательный журнал. – 1999, №6. – С.39-46.

Додаткова

1. Царев Н., Царев В., Катраков И. Практическая газовая хроматография. – Барнаул, 2000.

2. Набиванец Б., Мазуренко Е. Хроматографический анализ. – Киев, 1979.

3. Петерс Д., Хайес Дж. Химическое разделение и измерение. – Москва, 1978.

4. Белявская Т., Большова Т., Брыкина Г. Хроматография неорганических веществ. – Москва, 1986.

5. Айвазов Б. Введение в хроматоргафию. – Москва, 1983.

6. Бражников В. Детекторы для хроматографии. – Москва, 1992.

7. Лебедев К., Казанцев Е., Розманов В. и др. Иониты в цветной металлургии. – Москва, 1975.