Біохімічна екологія

Тип: Нормативний

Відділення: відділення екології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
6Курсова робота

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
624Любас Н. М.БЛК-31

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
612БЛК-31Любас Н. М.

Опис курсу

Мета курсу: формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок, щодо особливостей взаємодії організмів за участі біологічно активних молекул, які мають екологічне значення, будови цих речовин, їхнього синтезу та впливу антропогенного фактору на природні хімічні комунікації організмів.

Головними завданнями дисципліни є на основі засвоєних студентами знань про особливості будови та біологічне значення окремих класів біологічно активних речовин, прогнозувати зміни у екосистемах за умов впливу антропогенного фактору.

На основі вивчення курсу студент повинен знати особливості будови, шляхи утворення окремих класів сигнальних біомолекул та їхнього впливу на організми, що відносяться до того ж виду, а також на інші організми, їхнє накопичення у довкіллі, інших організмах, міграції та їхнього значення для біотехнології, молекулярної біології, медицини, сільського господарства,

Студент повинен вміти на основі даних про присутність певних біологічно активних молекул у довкіллі прогнозувати шляхи їхнього впливу на біоту та їхнє перетворення у екосистемі.

Рекомендована література

Базова

  1. Аллелопатия и продуктивность растений: сб. науч. тр. − Киев, 1990.
  2. Барбье М. Введение в химическую экологию / Пер. с франц. – Москва, 1978.
  3. Белякова Г., Дьяков Ю., Тарасов К. Ботаника: в 4 т. – Т. 2. Водоросли и грибы. – Москва, 2006.
  4. Безбородов А. Микробные метаболиты – ингибиторы ферментов. – Москва, 1986.
  5. Беккер З. Физиология и биохимия грибов. – Москва, 1989.
  6. Біологічний словник / За ред. К. Ситника і О. Топачевського. − 2-ге вид. − Київ, 1986.
  7. Ботанико-фармагностический словарь // Под ред. Блиновой К., Яковлева Г. – Москва, 1990.
  8. Брем А. Жизнь животных. – Москва, 2004.
  9. Вернадский В. Химическое строение биосферы Земли и ее окружение. – Москва, 1965.
  10. Гродзинский, А., и др. Экспериментальная аллелопатия / А. Гродзинский, Э. Головко и др. – Киев, 1987.
  11. Джекобсон М. Половые феромоны насекомых. – Москва, 1976.
  12. Зинкевич Э. Природа феромонов // Человек и природа / 1984. – №7. С. 3 – 9.
  13. Егоров В. Экологическая химия. Учебное пособие. − Санкт-Петербург, 2009.
  14. Елизаров Ю. Хеморецепция насекомых. – Москва, 1978.
  15. Ісаєнко В., Войціцький В., Бабенюк Ю., Хижняк С., Ільїн В., Олійник С. Екологічна біохімія. – Київ, 2005.
  16. Исидоров В. Экологическая химия: Учебное пособие для вузов. – Санкт-Петербург, 2001.
  17. Киршенблат Я. Телергоны – химические средства взаимодействия животных. – Москва, 1974.
  18. Ковальов В., Павлій О., Ісакова Т. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Харків,2000.
  19. Козак В. Комахи України. − Тернопіль, 2014.
  20. Комендар В. Лікарські рослини Карпат. – Ужгород, 1971.
  21. Мельников Н. Пестициды. – Москва, 1987.
  22. Мантейфель Ю. Эволюционные проблемы системной организации экстерохеморецепции позвоночных // Системы органов чувств. − Ленинград, 1987. − С. 121-132.
  23. Мєшкова В. Лісозахист // Екологічна енциклопедія. Т.2. – Київ, 2007. –С. 249–250.
  24. Орлов Б., Гелашвили Д. Зоотоксинология. Ядовитые животные и их яды. − Москва, 1985.
  25. Остроумов С. Введение в биохимическую экологию. – Москва, 1986.
  26. Работнов Т. Фитоценология. – Москва, 1983.
  27. Райс Э. Природные средства защиты растений от вредителей. – Москва, 1986.
  28. Саловарова В., Приставка А., Берсенева О. Введение в биохимическую экологию: Учебное пособие. – Иркутск, 2007.
  29. Сиренко Л., Козицкая В. Биологически активные вещества водорослей и качество воды. – Киев, 1988.
  30. Сиркявичюс А. Феромоны. – Вильнюс, 1988.
  31. Скурлатов Ю., Дука Г., Мизити А. Введение в экологическую химию. – Москва, 1994.
  32. Соколов В. Химическая коммуникация млекопитающих. – Москва, 1986.
  33. Соколов В. Химические сигналы животных. – Москва, 1982.
  34. Сологуб Л., Великий М. Екологічна біохімія. Метаболізм ксенобіотиків у людини і тварин: Навч. посібник – Київ, 1994.
  35. Телитченко М., Остроумов С. Введение в проблемы биохимической экологии. – Москва, 1990.
  36. Харборн Дж. Введение в биохимическую экологию. – Москва, 1986.
  37. Химическая коммуникация животных. – Москва, 1986.
  38. Холодова Ю. Фитоэкдизоны // Биохимия животных и человека. Биотехнология 1. – 1987. – №11. – С.27-41.
  39. Шевченко И., Даниленко А. Природная β-радиоактивность растений, животных и человека. – Киев, 1989.
  40. Шустов С., Шустова Л. Химические основы экологии. – Москва, 1995.
  41. Чибисова Н., Долгань Е. Экологическая химия: Учебное пособие. – Калининград, 1998.
  42. Экология человека: основные проблемы. /Сб. науч. тр. // Под ред. Казначеева В., Преображенского В. – Москва, 1988.
  43. Экологическая роль микробных метаболитов. – Москва, 1986.
  44. Harborne J. Introduction to ecological biochemistry. – L. Acad. , 1988.

Додаткова

  1. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем / Пер. с нем.; Под ред. Р. Шуберта. – Москва, 1988.
  2. Будников Г. Диоксины и родственные соединения как экотоксиканты // Соросовский образовательный журнал. – 1997. – № 26. – С. 38-44.
  3. Введение в химию биогенных элементов и химический анализ / Под общей ред. проф. Е. Барановского. – Минск, 1997.
  4. Винокурова Н., Трушин В. Глобальная экология. – Москва, 1998.
  5. Вронский В. Прикладная экология. – Ростов-на-Дону, 1996.
  6. Герасимов И. Научные основы современного мониторинга окружающей среды // Изв. АН СССР, Сер. географ., 1975. – №3. – С.13-25.
  7. Гродзинский А. Аллелопатия растений и почвоутомление: изб. труды. − Киев, 1991.
  8. Гудзь С., Гнатуш С., Баран І., Коструба М., Подопригора О., Клим І., Кіт Л., Борсукевич Б. Основні фізіологічні групи мікроорганізмів води та намулу біотопів Яворівського сіркового родовища // Наук. вісник Ужгород. ун-ту, 2003.
  9. Дажо Р. Основы экологии. – Москва, 1975.
  10. Демина Т. Экология, природопользование, охрана окружающей среды. – Москва, 1995.
  11. Дерфлинг К. Гормоны растений. – Москва, 1985.
  12. Дмитрієв О. Фітоалексини та імунітет рослин / О. П. Дмитрієв // Физиология и биохимия культурных растений. – 2005. – Т. 37, № 3. – С. 220-229.
  13. Заячук В. , КосинськийМ. Класифікація та морфометричні показники отруйних рослин Поділля // Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць. – 2005, вип. 15.2.
  14. Звягинцев Д. Почва и микроорганизмы. − Москва, 1986.
  15. Иванов В. Феромоны насекомых // Соросовский образовательный журнал. – 1998. – № 6. – С.29 – 34.
  16. Израэль Ю. Экология и контроль состояния природной среды. – Москва, 1984. – 560 с.
  17. Исаев А., Гирс Г. Взаимодействие дерева и насекомых ксилофагов. – Новосибирск, 1975.
  18. Исаев А., Хлебопрос Р., Недорезов Л. и др. Популяционная динамика лесных насекомых. – Москва, 2001.
  19. Капра Ф. Дао физики /пер. с англ. П. Гроховского. – Санкт-Петербург, 1995.
  20. Кузнецов В., Дмитриева Г. Физиология растений. – Изд.2-е, перераб. и доп. – Москва, 2006.
  21. Лебедева К., Миняйло В., Пятнова Ю. Феромоны насекомых. – Mосква, 1984.
  22. Лебедева К., Пятнова Ю. Феромоны насекомых и их использование в защите растений // Ж. Всес. хим. об-ва им. Д.И. Менделеева. – 1984. Т.29, № 1. – С.54-63.
  23. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. акад. АН УРСР. А. Гродзінського. – Київ, 1992.
  24. Криворучко В. Замах на життя. // Зелені Карпати. – 1994. – №3-4. – С.56 – 66.
  25. Майстренко В., Хамитов Р., Будников Г. Эколого-аналитический мониторинг суперэкотоксикантов. – Москва, 1996.
  26. Макевнин С., Вакулин А. Охрана природы. – Москва, 1991.
  27. Мельников Н., Мельникова Г. Пестициды в современном мире // Соросовский образовательный журнал. – 1997. – № 4. – С.33-37.
  28. Метлицкий Л., Озерецковская О. Как растения защищаются от болезней. – Москва, 1985.
  29. Новиков Г. Основы общей экологии и охраны природы. – Ленинград, 1979.
  30. Одум Ю. Экология / Пер. с англ. – Москва, 1986.
  31. Окружающая среда: энциклопедический словарь-справочник / Пер. с нем. – Москва, 1993.
  32. Основы общей промышленной токсикологии / Под. ред. Н. Толоконцева, В. Филова. – Ленинград, 1976.
  33. Остроумов С. Концепция водной биоты как лабильного и уязвимого звена системы самоочищения воды // Докл. РАН. – 2000. – Т. 372. № 2.
  34. Путилов А., Копреев А., Петрухин В. Охрана окружающей среды. – Москва, 1991.
  35. Прокофьева О. Защита растений: настоящее и будущее. – Москва, 1983.
  36. Работнов Т. Фитоценология. − Москва. – 1992.
  37. Рамад Ф. Основы прикладной экологии / Пер. с франц. – Ленинград, 1981.
  38. Сметаник А., Шумаков Е. Современное состояние и тенденции в исследовании феромонов насекомых // Химическая коммуникация животных. − Москва, 1986. – С.5−13.
  39. Скиркявичус А. Феромонная коммуникация насекомых. – Вильнюс, 1986.
  40. Телитченко М., Остроумов С. Введение в проблемы биохимической экологии. – Москва, 1982.
  41. Тинсли И. Поведение химических загрязнителей в окружающей среде. – Москва, 1982.
  42. Федоров Л. Диоксины как экологическая опасность: Ретроспективы и перспективы. – Москва, 1993.
  43. Эйхмер В. Яды в нашей пище. – Москва, 1993.